Ведуча: - Добрий вечір, друзі. Час збігає швидко і невпинно. Отож, їй-богу, навіть не віриться, що з моменту нашої останньої з вами зустрічі пройшло вже цілих два тижні. А згадала я про неї зовсім не випадково, бо примусила мене до цього сила-силенна листів, у яких ви, шановні телегалядачі, висловлюєте свою надію ще раз почути цікаві непересічні міркування про суще з вуст героя минулої програми Анатолія Івановича Шевченка. Що ж, трохи пізніше ми надамо вам таку можливість, а поки що окреслимо тему сьогоднішньої нашої розмови. Передача 3. «Від давніх свідчень - до новітніх пророцтв!».
Ведуча: - Отже, зліва від мене філософ Емір Ашшурський, а праворуч наш гість - старійшина «Київської громади Свідків Єгови» Андрій Негода. Ну і за традицією перше слово надається постійному автору телепроекту «Стежина до безсмертя» Еміру Ашшурському. Е.А. - Перше питання, яке може виникнути в пересічного глядача, чому саме Свідки Єгови. Ми говоримо про безсмертя, беремо інтерв`ю у видатних українських науковців, а тут раптом ні з того ні з сього Свідки Єгови. Тому відразу ж хочу наголосити, що великих розбіжностей у нас з цією шанованою громадою нема. Бо ми тривалий час (принаймні буду казати за себе) йшли з ними ніби паралельними курсами, і от кінець-кінцем шляхи наші зійшлися тут, у цій студії. До речі, ще будучи студентом, я зацікавився цим вченням. Тоді мене приваблювало їхнє таке сміливе трактування багатьох світоглядних проблем й, зокрема, заперечення загробного життя. Пізніше я теж у своїх статтях, в окремих навіть своїх книжках каменя на камені не залишив від цієї хибної думки, що ніби-то людина після своєї смерті ще десь там продовжує витати у хмарах, а її душа гуляє-мандрує по якихось інших всесвітах. Що стосується другого боку вчення Свідків Єгови - про скору вічність праведників, тобто звичайних людей, - то я спершу, чесно кажучи, сприймав це досить скептично. Особливо ж коли роздивлявся ці їх яскраві барвисті буклети, де людина обіймається з тигром, а її шию обвиває змія й вони преспокійно цілуються. Звісна річ, це якось трошечки насторожувало мене, але я списував це на їхню наївність. Проте от згодом, дорісши, як бачите, до цих своїх років, я зрозумів, що й тут вони мають рацію. Тобто вийшло так, що я зрештою таки прийшов до того ж самого. Майже… І хоча наші погляди на майбутню людську вічність дещо розходяться, але все одно було б дуже цікаво мені зустрітися з тими, хто надихнув мене на ці пошуки, тобто з організацією Свідків Єгови. А тепер, після цієї довгої тиради, я хочу попросити пана Андрія все-таки процитувати Біблію і пояснити глядачам: спочатку, на чому грунтується ваше твердження відносно того, що незабаром на землі люди будуть жити вічно, і потім, якщо на то ваша воля, розтлумачити, чим людська вічність відрізняється від божественого безсмертя, бо виявляється, ще й таке має місце. А.Н. - Я оце якраз в руках тримаю Біблію. Але перед тим, як її відкрити, підкреслю, що ми живемо в останні дні цієї злої системи речей, коли Бог скоро з допомогою свого небесного уряду зробить на Землі кардинальні зміни. В молитві «Отче наш» ми звикли називати цей уряд царством божим. А тепер цитати: «І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре. І не буде вже смерті, ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде. Бо перше минулося». Ну а що стосується наступного вашого запитання (щодо різниці між вічним життям і безсмертям), то, коротко кажучи, вічним життям володіють особи з можливістю вибирати. Якщо людина грішитиме в майбутньому, то вона помре. Але от самим по собі безсмертям володів одного часу тільки Бог, потім наділив ним Ісуса Христа, а потім ще деяких вищих духовних осіб. Тобто це абсолютна неможливість померти, це чисто Божа сутність. Ось у чому різниця! Е.А.: - Я так розумію, що тут мова йде про внутрішню смерть і зовнішню. Тобто під вічністю мається на увазі неможливість вмерти через хвороби. Але якщо на тебе наїде машина чи в тебе, припустимо, будуть стріляти, то ти ж помреш все-одно. Так? А.Н.: - Справа в тому, що в Біблії чітко сказано про те, що «не будуть робити шкоди на всій святій моїй горі», тобто час і випадок, як у нинішній нашій системі, не гратимуть уже такої ролі. Отже, по суті, цілком при цьому забирається фактор випадкової смерті. Е.А.: - Ну а, наприклад, каменюка якась впаде, вулкан, землетрус. Що, хіба такого не буде? Чи, скажімо, астероїд впаде на Землю!.. А.Н.: - Даруйте, але ж Бог через Царство Ісуса Христа повністю контролюватиме всю ситуацію. Так що каменюка у земному раю на людину, можете мені повірити, точно не впаде! Е.А.: - Ну, слава Богу, як то кажуть!.. Ведуча: - Дуже цікаво було вас послухати, а тепер я пропоную подивитися невеличкий сюжет, надісланий постійним учасником нашої програми. А.І.Шевченко (голос за кадром): - Згідно Біблії людина, мабуть, скоро перейде на енергетичний стан існування. Це стан, в якому вона вже перебувала колись давно, як ще мешкала в раю. І справді: адже тільки в такому випадку люди зможуть мирно співіснувати поруч із тиграми та іншими дикими хижаками. Чому? Тому що всі вони матимуть енергетичний вигляд і, отже, не здатні будуть спричинити одне одному ніякої шкоди. Тож якщо це розуміється саме так, то свідки Єгови дійсно мають рацію. Адже якщо людина перебуватиме в енергетичному стані, то вона вже фактично дуже наблизиться до безсмертя, тому що вільно зможе переходити з одного вигляду в інший - з повним збереженням як інформації, так і матерії. Ведуча: - Проте у тому ж таки Старому Заповіті чітко сказано: «Не судіть - то й не судимі будете!». Це, як напевно ви вже зрозуміли, я про щойно переглянутий уривок. Отож не будемо поки розставляти усіх крапок над «і», а продовжимо краще нашу розмову далі. Е.А.: - Пане Андрію, у продовження цієї теми ми з вами детально ще не обговорили, на яких засадах грунтуються переконання Свідків Єгови щодо заперечення загробного життя. А.Н.: - Якщо брати по Біблії (дозвольте вам, наприклад, один вірш тільки показати - з Єзекиїля, 18 розділ , 4 вірш), то тут сказано так: «Тож усі душі мої: як душа батькова, так і душа синова - мої вони. Душа, що грішить,- відмітьте! - вона помре». Таким чином, Біблія чітко говорить, що душа може померти. Е.А.: - То «може» чи все ж таки «повинна»?!.. А.Н.: - Так, вона помирає. Тобто якщо людина згрішить, вона неодмінно помре. Крім того, в Біблії підкреслюється, що душа це є людина, а не якась абстрактна субстанція. Але стосовно самого стану (бо ви запитали про загробне життя), то з`ясувавши, що таке душа, ми тим самим краще зрозуміємо і стан померлих. Отож, дозвольте вам зачитати ще один вірш. Е.А.: - До речі, я ж пам`ятаю, що дуже влучно про душу сказано в Еклезіасті... А.Н.: - О, я якраз цей 5-й вірш і хочу вам зачитати. Тут сказано: «Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають». Помітьте: нічого, тобто повна протилежність живим. «...І заплати немає вже їм, бо забута і пам`ять про них». І ще один вірш, 10-й: «Все, що в силі чинити рука твоя, те й роби! Бо немає в шеолі (тобто в могилі), куди ти йдеш, ані роботи, ані розуму, ані знання, ані мудрості». Як бачите, Біблія чітко вказує, що стан померлих це порожнина, це протилежність життю. Е.А.: - Так-так, це правда, але я просто не можу зрозуміти оцю недолугість багатьох наших обивателів, священників… Ну, припустимо, з обивателями все ясно. Проте от я недавно проглядав «Нову католицьку енциклопедію», то там прямо написано, що вся віра в Бога грунтується на вірі у загробне життя. Що це за невігластво?! Ви мені можете пояснити, чому вони так заблуждаються? А.Н.: - Ну, ви знаєте, справа в тому, що ми не даємо оцінок комусь, - ми просто звертаємо увагу людей на Біблію. А вже кожна людина, маючи свій розум, свою совість, може сама розібратись за Святим письмом, що там і до чого. Е.А.: - Але перепрошую: у нас залишається обмаль часу, а я ще не встиг представити своєї власної точки зору на проблему майбутньої людської вічності. Тому пропоную спочатку подивитись спеціально підготовлений невеличкий відеосюжет, трошки, як-то кажуть, на дозвіллі його переварити. І тоді вже в наступній передачі, думаю, якраз буде привід зупинитися на цьому детальніше. Тим більше, що оптимістично-мажорних настроїв свого візаві я в даному випадку абсолютно, на превеликий жаль, не поділяю. Отже, увага на екран. Эмир Ашшурский (голос за кадром): - Да, наши земные преемники действительно будут бессмертными! И причем произойдет это, очевидно, уже в нынешнем тысячелетии. Но вместе с тем метод системных аналогий, подводящий нас к такому ошеломляющему выводу, свидетельствует - увы - и о другом. Снова, как и много веков назад, все население планеты бездонной пропастью будет разделено на 2 неравнозначных полярных стана: крайне малочисленную группу «новых белых» - патрициев - и огромное полчище смертных изгоев-рабов. К сожалению, редукционный анализ показывает, что в роли последних выступят именно наши с вами сыновья и внуки, для которых их будущая жизнь превратится в постылое безрадостное прозябание. Впрочем, всегда, конечно, остается в запасе и так называемый «нулевой вариант», сущность которого мы в этой программе затрагивать пока не будем. Ну и, разумеется, наибольшая интрига заключается здесь в вопросе появления на Земле футуроидов, т.е. вышеозначенных «новых белых»: кто они и насколько непоколебимо их могущество? Вариантов может быть два: либо это прямые биологические потомки вида Homo sapiens, возникшие или путем очередного эволюционного скачка или созданные самим же человеком; либо пришельцы из космоса, но только не случайные, а именно те, что когда-то стояли у колыбели развития нашей земной цивилизации. Более подробную информацию об этом можно почерпнуть из древних шумерских летописей (в частности, хотя бы даже в «Сказании о Гильгамеше»), а также на моем персональном сайте в интернете. Что же касается сугубо внешних отличий футуроидов, то они, надо полагать, тоже будут довольно-таки значительными. Причем это касается не только некой эксклюзивной символики (ореолы, ауры, священные метки), но и самих даже телесных параметров. Властелины подлунного мира наверняка будут однополы (а конкретней - только мужчины), сильно ограничены в физическом развитии, но зато гипертрофированы в умственном. Половое чувство, музыка и другие модные теперь увлечения безвозвратно отойдут в небытие: одних это просто-напросто чисто физически перестанет волновать. У других же - отверженных - не останется на подобные удовольствия ни времени, ни сил. На этом, собственно, можно было бы и поставить точку. Тем более, многие, я думаю, со мной согласятся: лучше уж заранее узнать обо всем суровую правду, чем до поры до времени бултыхаться в обманчивом потоке слащавого неведения. Да, бессмертие - и это на сегодняшний день стало уже совершенно ясно - вещь вполне реальная. Но вот действительно ли оно способно отворить нам врата земного рая? Об этом, право, таки стоит призадуматься… Ведуча: - От і добіг кінця черговий випуск нашої «Стежини…». І хоч як би все це не бентежило людські розуми і душі, проте час, як бачимо, і тут бере своє… А я бажаю вам добра і вічної злагоди в ваших оселях. Стрінемось через 2 тижні!